Уже цього року Верховна Рада має намір ухвалити новий Житловий кодекс, розглянутий у першому читанні ще 6 листопада минулого року. Наразі проєкт Кодексу перебуває в очікуванні проходження другого читання і проходить доопрацювання в профільному комітеті, оскільки в ньому виявлено десятки невідповідностей Конституції, Цивільному кодексу та іншим чинним законам України.
За словами Олександра Мазурчака, одного з розробників Кодексу, необхідність ухвалення нового документа замість чинного з 1983 року Житлокодексу УРСР, дозріла давно.
Отже, чим же "порадує" новий Житловий кодекс звичайних українців?
Принципові зміни: збираються повернути пеню за борги з комірного, забезпечувати соцжитлом, виселяти з будинків, які заважають будувати дороги і мости. За словами О.Мазурчака, без їхнього ухвалення буде складно розв'язати проблему із заміною старих будинків, насамперед "хрущовок", на сучасні будівлі. "Нинішній ЖК не передбачає такого поняття як реконструкція мікрорайонів, тому працювати дуже складно, необхідна згода всіх мешканців. Але передбачено, що власник житла має отримати квартиру не гіршу, ніж та, в якій він проживає", - каже Мазурчак. Тих, хто буде проти, за словами Мазурчака, влада переселить через суд, з наданням рівноцінного житла або виплатою його ринкової вартості. Раніше розглядалася норма, що реконструкції бути, якщо згодні 70-90% жителів. У проєкті, навіть якщо 90% проти, будинок все одно може піти під знесення. А тим, хто не згоден на умови компенсації, можуть запропонувати житло відповідно до закону "Про примусове переселення за суспільної необхідності" - тобто в межах міста. Тоді як тим, хто згоден на реконструкцію, мають у тому ж мікрорайоні. При цьому юрист Василь Мірошниченко каже, що забудовник напевно намагатиметься відправити мешканців на околицю, де квартири дешевші, і довести громадянину через суд свою правоту буде дуже складно. Те саме стосується і виплати компенсацій: рахувати їх будуть за середньоринковою вартістю квадратного метра житла, не враховуючи ні престижність району, ні близькість метро, ні екологію. "Усе це треба прописати в Житлокодексі, інакше влада зіткнеться з масовими протестами жителів хрущовок. Найсправедливіший варіант - селити поруч зі старим будинком", - стверджує Мірошниченко.
Щодо соціального житла, то згідно з проектом нового Житлового кодексу, державне соціальне житло можна буде отримати лише на правах оренди і не можна буде надалі приватизувати. "На нашу думку, у разі ухвалення проєкту, як закону, це призведе до порушення статті 22 Конституції України, оскільки наразі за чинним житловим законодавством житло надається в безстрокове користування та надалі може бути приватизоване", - зазначають фахівці Головного юридичного управління.
Ба більше, порушуючи Конституцію України, проєктом визначено, що "суб'єктами приватизації житла є громадяни України, які отримали житло до набрання чинності цим Кодексом". Тобто, громадяни, які сьогодні перебувають на обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, позбавляються передбаченого чинним законодавством права на приватизацію свого житла.
Також у проєкті Житлового кодексу України передбачено виключити три категорії громадян, які беруться на квартирний облік. Це ті громадяни України, які згідно із законодавством:
1) мають право на отримання соціального житла;
2) забезпечені житлом за рахунок державного або комунального житлового фонду спеціального призначення;
3) забезпечуються житлом із комунального житлового фонду на умовах найму за доступною платою за такий найм.
Розглянути проєкт Житлового кодексу України у другому читанні Верховна Рада має 2 грудня, а профільний комітет уже рекомендував депутатам ухвалити Житловий кодекс у другому читанні.
