Закон України «Про іпотечні облігації»

 Зміст: 

 

Розділ I - ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

1. Цей Закон визначає правові засади випуску та обігу іпотечних облігацій, вимоги до їх іпотечного покриття, а також особливості державного регулювання і нагляду у цій сфері.

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

боржник - позичальник за кредитним договором (договором позики), виконання зобов'язань за яким забезпечене іпотекою;

договір про збереження реальної вартості - валютні, процентні та інші похідні (деривативи), зокрема форварди, ф'ючерси, опціони, свопи, що використовуються для мінімізації валютних та процентних ризиків і забезпечення регулярності платежів за іпотечним покриттям;

емісія іпотечних облігацій - дії емітента щодо випуску та розміщення іпотечних облігацій, послідовність яких встановлюється законодавством;

емітент - банк чи небанківська фінансова установа, яка здійснює емісію іпотечних облігацій відповідно до вимог, встановлених цим Законом;

іпотечне покриття - іпотечні активи, а також інші активи, які відповідно до цього Закону, проспекту емісії та реєстру іпотечного покриття забезпечують виконання зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями;

іпотечний актив - право вимоги за забезпеченим іпотекою грошовим зобов'язанням боржника;

іпотечний кредитор - фінансова установа, крім спеціалізованої іпотечної установи, яка відповідно до законодавства має право надавати кредити (позики), виконання зобов'язань боржників за якими забезпечене іпотекою, та/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб;

коефіцієнт іпотечного покриття - величина співвідношення між несплаченою емітентом основною сумою боргу за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій і розміром їх іпотечного покриття;

проспект емісії іпотечних облігацій - документ, який містить інформацію про відкрите (публічне) або закрите (приватне) розміщення іпотечних облігацій;

розмір іпотечного покриття - сума несплаченого боржниками основного боргу за всіма іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття, сформованими з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 13 цього Закону.

Стаття 3. Поняття та види іпотечних облігацій

1. Іпотечними облігаціями є облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, встановленому цим Законом. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектом емісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.

2. Можуть випускатися такі види іпотечних облігацій:

1) звичайні іпотечні облігації;

2) структуровані іпотечні облігації.

Емітентом звичайних іпотечних облігацій є іпотечний кредитор, що несе відповідальність за виконання зобов'язань за такими іпотечними облігаціями іпотечним покриттям та всім іншим своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

3. Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання зобов'язань за такими іпотечними облігаціями лише іпотечним покриттям.

 

4. Слова "іпотечна облігація", "звичайна іпотечна облігація", "структурована іпотечна облігація" чи похідні від цих понять можуть використовуватися виключно у назві цінних паперів, які відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Стаття 4. Загальні умови випуску та обігу іпотечних облігацій

1. Державну реєстрацію випусків і проспектів емісії іпотечних облігацій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Дані щодо реєстрації випусків і проспектів емісії іпотечних облігацій вносяться до окремого реєстру випусків іпотечних цінних паперів в установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку.

2. Емісія іпотечних облігацій здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, іншими законами України та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. Умови випуску іпотечних облігацій та вимоги до їх іпотечного покриття визначаються цим Законом і проспектом емісії.

Після розміщення іпотечних облігацій зміни до проспекту емісії можуть вноситися лише за згодою їх власників або управителя.

4. Проспект емісії іпотечних облігацій, що пропонуються для відкритого продажу, підлягає опублікуванню у повному обсязі в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення іпотечних облігацій.

5. На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій емітент зобов'язаний сформувати іпотечне покриття, що відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

6. Випуск іпотечних облігацій здійснюється у бездокументарній формі. Глобальний сертифікат випуску іпотечних облігацій повинен містити їх найменування (звичайна чи структурована іпотечна облігація), посилання на те, що виконання зобов'язань емітента забезпечується іпотечним покриттям, а також інші реквізити, встановлені законодавством.

7. Обіг іпотечних облігацій, облік та перехід прав власності на них здійснюються відповідно до вимог, встановлених законодавством.

8. У разі випуску звичайних іпотечних облігацій договір на депозитарне обслуговування укладає емітент. У разі випуску структурованих іпотечних облігацій договір на депозитарне обслуговування укладає управитель.

Стаття 5. Проспект емісії іпотечних облігацій

1. Проспект емісії звичайних іпотечних облігацій повинен містити:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) емітента, управителя, особи, що здійснює депозитарне обслуговування, аудитора та обслуговуючої установи (за наявності);

2) початковий розмір іпотечного покриття;

3) вимоги, яким відповідають іпотечні активи у складі іпотечного покриття, та опис іпотечних активів (середній розмір відсотків за іпотечними активами, строки та порядок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань боржників, співвідношення суми кредиту (позики) і вартості предмета іпотеки за іпотечними активами), цільове призначення предметів іпотеки;

4) опис іпотечних облігацій (кількість, номінальна вартість, дохідність, строки та порядок погашення);

5) строки та умови розміщення іпотечних облігацій;

6) значення коефіцієнта іпотечного покриття;

7) умови і строки заміни іпотечних активів у складі іпотечного покриття та включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття;

8) обов'язки емітента за іпотечними облігаціями;

 

9) умови сплати витрат та винагород управителя, а також максимальний розмір цих витрат і винагород;

10) порядок ведення реєстру іпотечного покриття;

11) умови дострокового виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями (за наявності);

12) умови проведення аудиторських перевірок іпотечного покриття;

13) порядок внесення змін до проспекту емісії;

14) у разі якщо власникам іпотечних облігацій надаються додаткові гарантії виконання зобов'язань емітента за облігаціями або щодо іпотечного покриття застосовуються договори про збереження реальної вартості, проспект емісії має містити інформацію про зміст таких гарантій або договорів, відомості про особу-гаранта або сторону договору про збереження реальної вартості іпотечного покриття, а також про спосіб відшкодування премії гаранта або сторони договору про збереження реальної вартості;

15) іншу інформацію відповідно до законодавства.

2. Проспект емісії структурованих іпотечних облігацій повинен містити:

1) відомості, зазначені у пунктах 1 - 5, 8 - 15 частини першої цієї статті;

2) умови розміщення управителем грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;

3) порядок скликання і проведення, а також повноваження загальних зборів власників іпотечних облігацій;

4) посилання на те, що іпотечне покриття забезпечує один або декілька випусків структурованих іпотечних облігацій.

3. Для реєстрації випуску іпотечних облігацій разом з проспектом їх емісії до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку подаються реєстр іпотечного покриття та договір про управління іпотечним покриттям.

Стаття 6. Загальні умови виконання зобов'язань за іпотечними облігаціями

1.  Виконання зобов'язань за іпотечними облігаціями здійснюється в порядку та у строки, визначені в їх проспекті емісії, а для структурованих іпотечних облігацій - також у договорі про управління іпотечним покриттям.

2.  Проспектом емісії може передбачатися надання власникам іпотечних облігацій гарантії щодо виконання грошових зобов'язань емітента або створення для цієї мети спеціального резервного чи страхового фонду.

3.  Процент за іпотечними облігаціями може бути фіксованим або плаваючим. У разі застосування плаваючого процента у проспекті емісії повинні зазначатися критерії або формула для його розрахунку.

4.  Емітент може за власною ініціативою здійснити дострокове погашення іпотечних облігацій виключно у разі, якщо це передбачено у проспекті емісії.

 

Розділ II - ІПОТЕЧНЕ ПОКРИТТЯ

Стаття 7. Вимоги до включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття

1. На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій іпотечне покриття формується виключно з іпотечних активів. Протягом строку обігу іпотечних облігацій до складу іпотечного покриття також можуть включатися інші активи у випадках, передбачених цим Законом.

2. Іпотечні активи можуть включатися до складу іпотечного покриття за таких умов:

1) іпотечні активи належать емітенту на праві власності і можуть бути відчужені у разі невиконання зобов'язань за іпотечними облігаціями;

2) забезпечені іпотекою зобов'язання боржників підлягають виконанню у грошовій формі;

3) відомості про те, що емітент є іпотекодержателем за відповідним іпотечним договором, внесені до відповідного державного реєстру в установленому законодавством порядку;

4) іпотечні активи не перебувають у заставі чи не обтяжені іншим чином для забезпечення виконання емітентом зобов'язань інших, ніж його зобов'язання за іпотечними облігаціями;

5) за відповідним іпотечним чи кредитним договором не прийнято рішення про звернення стягнення і щодо боржника не порушено провадження у справі про банкрутство;

6) умови відповідного іпотечного договору не передбачають можливості заміни чи відчуження іпотекодавцем предмета іпотеки без згоди іпотекодержателя;

7) предмет іпотеки знаходиться на території України, застрахований на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування;

8) іпотечні активи не включені до складу іпотечного покриття (іпотечного пулу) іншого випуску іпотечних цінних паперів, якщо інше не передбачено цим Законом;

9) основна сума боргу боржника за забезпеченим іпотекою зобов'язанням не перевищує 75 відсотків оціночної вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності, а у разі випуску структурованих іпотечних облігацій - відсоток, вказаний у проспекті емісії;

10) зобов'язання боржника не забезпечується наступною іпотекою, якщо інше не передбачено у проспекті емісії структурованих іпотечних облігацій;

11) іпотечні активи відповідають іншим вимогам, передбаченим законом.

3. У проспекті емісії можуть встановлюватися додаткові вимоги до включення іпотечних активів до складу іпотечного покриття.

4. На момент реєстрації випуску іпотечних облігацій відповідність розміру їх іпотечного покриття даним бухгалтерського обліку і фінансової звітності емітента та вимогам цього Закону підтверджується аудитором.

Стаття 8. Правовий режим іпотечного покриття

1. Іпотечні та інші активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, вважаються переданими у заставу, яка забезпечує виконання зобов'язань емітента-заставодавця перед власниками іпотечних облігацій - заставодержателями.

Застава іпотечного покриття не потребує укладення договору застави і виникає відповідно до цього Закону з моменту державної реєстрації випуску іпотечних облігацій. Іпотечні та інші активи, що включаються до складу іпотечного покриття після державної реєстрації випуску іпотечних облігацій, вважаються переданими у заставу з моменту внесення до реєстру іпотечного покриття відомостей про включення цих активів до складу іпотечного покриття.

Відомості про обтяження заставою іпотечного покриття вносяться управителем до Державного реєстру обтяжень рухомого майна протягом п'яти робочих днів з дня державної реєстрації випуску іпотечних облігацій у порядку, встановленому законодавством.

Наступна застава іпотечного покриття не допускається.

2. Власники іпотечних облігацій - заставодержателі мають вищий пріоритет перед правами чи вимогами інших осіб щодо іпотечного покриття. Реєстрація у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження заставою іпотечного покриття не змінює вищий пріоритет прав власників іпотечних облігацій на іпотечне покриття.

3. Іпотечне покриття та операції з ним обліковуються емітентом відокремлено у порядку, встановленому Національним банком України для емітентів-банків або спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг - для емітентів, що є небанківськими фінансовими установами.

4. Іпотечне покриття відокремлюється від іншого майна емітента. Іпотечне покриття не включається до ліквідаційної маси емітента. Іпотечне покриття та грошові доходи від нього не можуть бути предметом податкової застави до повного виконання зобов'язань за відповідним випуском іпотечних облігацій.

5. Звернення стягнення на іпотечне покриття може здійснюватися лише на вимогу власників іпотечних облігацій у порядку, встановленому цим Законом. Інші особи, включаючи кредиторів емітента, кредиторів управителя чи кредиторів власника іпотечних облігацій, не мають права пред'являти вимоги на іпотечне покриття, звертати стягнення чи іншим чином обтяжувати іпотечне покриття до повного виконання зобов'язання за відповідним випуском іпотечних облігацій, що забезпечується відповідним іпотечним покриттям.

6. Емітент не має права відчужувати, передавати у заставу або іншим чином обтяжувати іпотечні та інші активи, включені до складу іпотечного покриття, якщо тільки стосовно відповідних іпотечних активів не прийняте рішення про їх заміну відповідно до цього Закону. Емітент не має права розпоряджатися іпотечним покриттям в інший спосіб, крім вчинення дій, спрямованих на виконання зобов'язань за відповідним випуском іпотечних облігацій.

Стаття 9. Обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття

1. Обслуговуванням іпотечних активів у складі іпотечного покриття є заходи, спрямовані на забезпечення належної реалізації функцій іпотечного кредитора у взаємовідносинах з боржниками за відповідними іпотечними активами. Обслуговування іпотечних активів включає:

1) приймання від боржників платежів за забезпеченими іпотекою зобов'язаннями та їх облік (ведення реєстру платежів);

2) контроль за додержанням боржниками умов кредитних та іпотечних договорів;

3) контроль за станом предметів іпотеки та їх збереженням;

4) пред'явлення боржникам вимог щодо виконання ними забезпечених іпотекою зобов'язань;

5) здійснення заходів із звернення стягнення на предмет іпотеки в разі порушення боржниками умов забезпечених іпотекою зобов'язань;

6) реалізація інших прав та виконання обов'язків іпотекодержателя відповідно до кредитних та іпотечних договорів і договору про обслуговування іпотечного покриття.

2. Функції з обслуговування іпотечних активів у складі іпотечного покриття іпотечних облігацій можуть покладатися на емітента або на одну чи декілька обслуговуючих установ. Обслуговуючою установою може бути банк або інша фінансова установа, які відповідно до законодавства мають право виконувати операції, вказані в частині першій цієї статті.

3. Обслуговуюча установа діє на підставі договору про обслуговування іпотечних активів, який укладається з емітентом, а у разі випуску структурованих іпотечних облігацій - з управителем. У цьому договорі визначаються:

1) обов'язки обслуговуючої установи;

2) умови оплати послуг обслуговуючої установи;

3) порядок переказу емітенту чи, у разі випуску структурованих іпотечних облігацій, - управителю платежів, отриманих обслуговуючою установою від боржників за іпотечними активами;

4) умови заміни обслуговуючої установи;

5) інші умови за згодою сторін.

4. Емітент і управитель, у разі випуску структурованих іпотечних облігацій, зобов'язані забезпечити обслуговування всіх іпотечних активів у складі іпотечного покриття. Якщо обслуговування іпотечних активів здійснюється обслуговуючою установою, емітент зобов'язаний письмово повідомити всіх боржників за іпотечними активами про місце та інші умови обслуговування їх забезпечених іпотекою зобов'язань.

Стаття 10. Реєстр іпотечного покриття

1. Реєстр іпотечного покриття - відомості про склад кожного окремого іпотечного покриття.

2. Реєстр іпотечного покриття повинен містити інформацію про початковий та поточний розмір іпотечного покриття, його склад, а також такі відомості стосовно кожного іпотечного активу:

1) посилання на реквізити іпотечного і кредитного договору та найменування боржника;

2) початковий розмір основної суми боргу та процентів;

3) непогашена сума основного боргу за забезпеченим іпотекою зобов'язанням;

4) строки та порядок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання;

5) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, відомості про державну реєстрацію іпотеки (дата і номер);

6) оціночна вартість предмета іпотеки;

7) співвідношення суми кредиту (позики) і оціночної вартості предмета іпотеки на момент укладення іпотечного договору;

8) інші відомості відповідно до проспекту емісії.

В реєстрі іпотечного покриття відображається інформація про інші активи, що входять до складу іпотечного покриття, та про договори про збереження реальної вартості іпотечного покриття. Обсяг цієї інформації має бути достатнім для ідентифікації відповідних активів і договорів.3. У разі випуску звичайних іпотечних облігацій, ведення реєстру іпотечного покриття покладається на емітента, який щомісячно подає його управителю.

4. У разі випуску структурованих іпотечних облігацій ведення реєстру іпотечного покриття покладається на управителя відповідно до договору про управління іпотечним покриттям.

5. Особа, що веде реєстр іпотечного покриття, зобов'язана не рідше одного разу на місяць оновлювати дані реєстру стосовно поточного стану іпотечного покриття та подавати на вимогу власників іпотечних облігацій витяги з нього.

6. Витяги з реєстру іпотечного покриття подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у строки та у формі, що встановлені нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 11. Звернення стягнення на іпотечне покриття

1. Звернення стягнення на іпотечне покриття здійснюється у випадках, передбачених цим Законом та проспектом емісії, шляхом продажу іпотечного покриття або в інший спосіб, не заборонений законом.

2. Емітент має право у будь-який час після прийняття рішення про звернення стягнення на іпотечне покриття і до його продажу або передачі іншій особі в повному обсязі виконати свої зобов'язання за іпотечними облігаціями, а власники іпотечних облігацій зобов'язані прийняти таке виконання. У такому разі емітент зобов'язаний відшкодувати управителю всі витрати, пов'язані з проведенням процедури звернення стягнення.

3. Виручка від продажу іпотечного покриття спрямовується на рахунок управителя, якщо інше не передбачено проспектом емісії та/або договором про управління іпотечним покриттям. Після відшкодування всіх витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на іпотечне покриття і управлінням та обслуговуванням відповідних іпотечних активів, управитель розподіляє виручку від продажу іпотечного покриття між власниками іпотечних облігацій пропорційно до належних їм облігацій. У разі коли виручка від продажу іпотечного покриття перевищує розмір зобов'язань за іпотечними облігаціями та витрат, пов'язаних із зверненням стягнення на іпотечне покриття, управлінням та обслуговуванням відповідних іпотечних активів, її надлишок повертається емітенту.

Стаття 12. Припинення застави іпотечного покриття

1. Застава іпотечного покриття припиняється у разі повного задоволення вимог власників іпотечних облігацій або після звернення стягнення на іпотечне покриття.

2. У разі припинення застави іпотечного покриття внаслідок повного задоволення вимог власників іпотечних облігацій управитель зобов'язаний передати емітенту всі пов'язані з управлінням іпотечним покриттям документи, що перебувають у його володінні.

Розділ III - ОСОБЛИВОСТІ ЗВИЧАЙНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ

 

Стаття 13. Особливості формування іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій

1. Для кожного випуску звичайних іпотечних облігацій формується окреме іпотечне покриття.

До складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій не можуть включатися іпотечні активи, зобов'язання боржників за якими забезпечені іпотекою об'єктів незавершеного будівництва або іпотекою майнових прав.

Протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій сукупний розмір іпотечних активів, зобов'язання боржників за якими забезпечені іпотекою жилих будинків або квартир, повинен становити не менше ніж 85 відсотків від сукупного розміру усіх іпотечних активів, включених до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій. Основна сума боргу за іпотечними активами, предметом іпотеки за якими є нерухомість нежилого призначення та які включені до складу іпотечного покриття, не повинна перевищувати 60 відсотків від оціночної вартості предмета іпотеки.

2. Протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій значення коефіцієнта їх іпотечного покриття не повинне перевищувати 0,9. Для емітентів звичайних іпотечних облігацій, виконання зобов'язань за якими повністю гарантовано державою, коефіцієнт їх іпотечного покриття не повинен перевищувати 1.

У разі, коли протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій коефіцієнт іпотечного покриття перевищує встановлені цією статтею значення, емітент зобов'язаний включити нові іпотечні активи до складу іпотечного покриття для приведення його розміру у відповідність із встановленим у цій статті значенням коефіцієнта іпотечного покриття.

3. Протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій характеристики іпотечного покриття стосовно строків, дохідності і порядку погашення повинні бути збалансованими з відповідними характеристиками звичайних іпотечних облігацій:

1) середньозважений строк іпотечних та інших активів у складі іпотечного покриття повинен перевищувати строк повного виконання зобов'язань за звичайними іпотечними облігаціями;

2) середньозважений розмір процентів (доходу) за іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття повинен перевищувати розмір процентів (доходу) за звичайними іпотечними облігаціями;

3) регулярність та розмір періодичних платежів у рахунок сплати процентів за іпотечними та іншими активами у складі іпотечного покриття повинні відповідати регулярності та розміру періодичних платежів емітента у рахунок сплати процентів за звичайними іпотечними облігаціями.

4. Для розрахунку розміру іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій, коефіцієнта іпотечного покриття та контролю за дотриманням емітентом вимог, зазначених у частині третій цієї статті, не враховуються іпотечні та інші активи у складі іпотечного покриття, які відповідно до правил, встановлених Національним банком України, визнані як субстандартні або безнадійні.

5. Протягом строку обігу звичайних іпотечних облігацій емітент зобов'язаний за власні кошти забезпечити проведення аудиторських перевірок на предмет виявлення відповідності стану іпотечного покриття даним реєстру іпотечного покриття та вимогам цього Закону.

Аудиторські перевірки проводяться не рідше одного разу на рік. Позапланові аудиторські перевірки можуть проводитися на вимогу управителя або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Аудиторський висновок надається управителем Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку і власнику звичайних іпотечних облігацій за його вимогою.

Стаття 14. Заміна або включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій

1. Окремі іпотечні активи виключаються зі складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій лише у зв'язку з їх заміною. Заміна окремих або включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття здійснюється у разі:

1) виявлення невідповідності окремих іпотечних активів у складі іпотечного покриття вимогам, встановленим статтею 7 цього Закону чи проспектом емісії;

2) ініціювання звернення стягнення на предмет іпотеки або дострокового припинення іпотеки з будь-яких підстав;

3) порушення боржником більш як на три місяці строку здійснення платежів за забезпеченим іпотекою зобов'язанням;

4) порушення стосовно боржника за іпотечним активом провадження у справі про банкрутство;

5) перевищення значення коефіцієнта іпотечного покриття, встановленого частиною другою статті 13 цього Закону;

6) порушення емітентом вимог, встановлених частиною третьою статті 13 цього Закону.

2. Заміна іпотечних активів у складі іпотечного покриття або включення до складу іпотечного покриття нових іпотечних активів здійснюється емітентом протягом п'яти робочих днів з дня пред'явлення відповідної вимоги управителя або з моменту настання однієї з обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

3. У разі якщо емітент не має у своєму розпорядженні нових іпотечних активів, які мають бути включені до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій відповідно до вимог цієї статті, емітент має право включити до складу іпотечного покриття:

1) державні цінні папери або цінні папери, повністю гарантовані державою;

2) грошові кошти, розміщені емітентом на окремому депозитному рахунку в банку.

Розмір цих активів не може перевищувати 25 відсотків від розміру іпотечного покриття. На ці активи поширюється правовий режим іпотечного покриття, встановлений цим Законом. Відомості про розмір цих активів та їх ідентифікаційні дані повинні бути внесені до реєстру іпотечного покриття.

4. Заміна іпотечних активів у складі іпотечного покриття вважається такою, що набрала чинності, з моменту внесення відомостей про це до реєстру іпотечного покриття.

Стаття 15. Управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій

1. Управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій покладається на управителя, який в інтересах власників іпотечних облігацій:

1) здійснює контроль за поточним станом іпотечного покриття та за веденням реєстру іпотечного покриття;

2) забезпечує зберігання документів, які засвідчують права емітента на іпотечні активи у складі іпотечного покриття у порядку, передбаченому проспектом емісії;

3) здійснює контроль за додержанням умов заміни іпотечних активів чи включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття;

4) здійснює контроль за своєчасністю та повнотою здійснення емітентом платежів за звичайними іпотечними облігаціями;

5) пред'являє емітенту вимоги щодо виконання ним грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями, інших обов'язків відповідно до цього Закону, проспекту емісії і договору про управління іпотечним покриттям;

6) представляє інтереси власників іпотечних облігацій у відносинах з емітентом, іншими особами, в судах та державних органах, а також у ході звернення стягнення на іпотечне покриття;

7) у разі звернення стягнення на іпотечне покриття забезпечує обслуговування іпотечного покриття і розподіл коштів від іпотечного покриття відповідно до цього Закону та проспекту емісії;

8) у разі призначення тимчасової адміністрації емітента іпотечних облігацій або порушення справи про банкрутство емітента вимагає передачі іпотечного покриття до визначеної ним обслуговуючої установи на обслуговування, а також здійснює розпоряджання коштами від іпотечного покриття в інтересах власників облігацій;

9) у разі прийняття рішення про ліквідацію емітента іпотечних облігацій відчужує іпотечне покриття самостійно або спільно з ліквідатором, а також вживає заходів щодо отримання коштів власниками облігацій за рахунок іншого майна емітента;

10) здійснює інші заходи відповідно до цього Закону, проспекту емісії та договору про управління іпотечним покриттям.

2. Управителем може бути банк або небанківська фінансова установа, яка отримала ліцензію на управління іпотечним покриттям, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок видачі такої ліцензії встановлюється нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Управителем не може бути особа, пов'язана з емітентом.

3. Управитель здійснює свої повноваження на підставі договору з емітентом про управління іпотечним покриттям. Після придбання звичайних іпотечних облігацій їх власники вважаються такими, що приєдналися до договору про управління іпотечним покриттям.

Договір про управління іпотечним покриттям укладається на строк до припинення застави іпотечного покриття і не може бути меншим, ніж строк обігу іпотечних облігацій.

4. Істотними умовами договору про управління іпотечним покриттям звичайних іпотечних облігацій є:

1) дані про управителя та емітента, особу, уповноважену зберігати документи щодо іпотечного покриття, включаючи їх повне найменування, місцезнаходження, банківські реквізити та ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) посилання на реєстраційні дані випуску іпотечних облігацій та їх проспект емісії;

3) права та обов'язки управителя, емітента і власників іпотечних облігацій щодо виконання функцій з управління іпотечним покриттям;

4) розмір та порядок сплати витрат і винагород управителя;

5) повноваження управителя при зверненні стягнення на іпотечне покриття;

6) підстави та порядок заміни управителя;

7) порядок внесення змін у договір про управління іпотечним покриттям.

У договорі про управління іпотечним покриттям можуть міститися й інші положення, не заборонені законодавством.

5. У разі порушення емітентом звичайних іпотечних облігацій вимог, встановлених цим Законом та проспектом емісії, управитель зобов'язаний письмово повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку протягом 10 днів з дня виявлення факту такого порушення.

6. На вимогу власників звичайних іпотечних облігацій та/або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може прийняти рішення про заміну управителя і зобов'язати емітента укласти відповідний договір з новим управителем.

Стаття 16. Особливості виконання зобов'язань за звичайними іпотечними облігаціями

1. Емітент виконує грошові зобов'язання за звичайними іпотечними облігаціями за рахунок доходів від іпотечного покриття та за рахунок іншого свого майна. Право емітента використовувати доходи від іпотечного покриття та кошти, отримані від розміщення звичайних іпотечних облігацій, на будь-які цілі на власний розсуд не обмежується за умови, що емітент продовжує належним чином виконувати зобов'язання за звичайними іпотечними облігаціями.

2. Ведення реєстру власників звичайних іпотечних облігацій здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Порядок виконання зобов'язань емітента перед власниками звичайних іпотечних облігацій та оплати витрат і винагород управителя визначається проспектом емісії та договором про управління іпотечним покриттям.

Стаття 17. Порушення зобов'язань за звичайними іпотечними облігаціями

1. Емітент вважається таким, що порушив зобов'язання за звичайними іпотечними облігаціями:

1) у разі невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями у строки, визначені у проспекті емісії;

2) у разі порушення щодо емітента провадження у справі про банкрутство або призначення тимчасового адміністратора чи ліквідатора;

3) у разі непроведення заміни іпотечних активів або невключення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття згідно із статтею 14 цього Закону;

4) у разі вчинення емітентом щодо іпотечного покриття дій, які суперечать вимогам цього Закону, якщо такі дії ставлять під загрозу належне виконання емітентом зобов'язань за іпотечними облігаціями;

5) в інших випадках, визначених у проспекті емісії.

2. У разі настання однієї з умов, зазначених у частині першій цієї статті, власники звичайних іпотечних облігацій набувають такі права:

1) вимагати від емітента дострокового виконання грошових зобов'язань за іпотечними облігаціями;

2) вжити заходів примусового стягнення заборгованості емітента за іпотечними облігаціями відповідно до законодавства;

3) звернути стягнення на іпотечне покриття;

4) задовольнити свої вимоги за рахунок інших активів емітента у разі недостатності коштів після звернення стягнення на іпотечне покриття.

Власники звичайних іпотечних облігацій здійснюють зазначені у цій статті права через управителя.

 

Розділ IV - ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРОВАНИХ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ

 

Стаття 18. Спеціалізована іпотечна установа

1. Спеціалізована іпотечна установа - це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж у випадках, передбачених цим Законом і проспектом емісії) та випуск структурованих іпотечних облігацій у порядку, встановленому цим Законом.

2. Спеціалізована іпотечна установа може бути створена без обмеження строку існування або на строк до повного погашення структурованих іпотечних облігацій.

3. Спеціалізована іпотечна установа має право провадити свою діяльність після внесення її до Державного реєстру фінансових установ у порядку, встановленому законодавством.

4. До спеціалізованих іпотечних установ не застосовуються вимоги щодо достатності капіталу, ліквідності, ліцензування діяльності.

5. Ліквідація спеціалізованої іпотечної установи до повного виконання зобов'язань за структурованими іпотечними облігаціями може здійснюватися виключно за рішенням суду.

Стаття 19. Особливості формування іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій

1. Спеціалізована іпотечна установа може формувати в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, єдине іпотечне покриття для здійснення кількох випусків структурованих іпотечних облігацій з різними умовами випуску.

2. Іпотечні активи, які були придбані спеціалізованою іпотечною установою і включені до складу іпотечного покриття, вважаються придбаними у безвідкличному порядку, тобто без права їх заміни, зворотного викупу або передачі, за винятком випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті. У разі порушення провадження у справі про банкрутство особи, яка відступила права за іпотечними активами, або призначення тимчасової адміністрації чи ліквідатора розпорядник майна (санатор, тимчасовий адміністратор, ліквідатор) такої особи не вправі вимагати повернення цих іпотечних активів, крім випадків, коли їх передача була здійснена внаслідок протиправних дій, про які емітент структурованих іпотечних облігацій знав або повинен був знати.

3. Якщо протягом строку обігу структурованих іпотечних облігацій буде виявлено, що на момент включення іпотечного активу до складу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій такий іпотечний актив не відповідав установленим у проспекті емісії вимогам, особа, яка відступила права за цим іпотечним активом спеціалізованій іпотечній установі, зобов'язана здійснити на вимогу спеціалізованої іпотечної установи чи управителя його заміну або викуп у строк, що не перевищує одного місяця з дня одержання цієї вимоги, за ціною не нижчою, ніж поточний розмір відповідного іпотечного активу. В інших випадках вимоги до заміни або включення нових іпотечних активів до складу іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій не застосовуються.

4. Загальний розмір зобов'язань за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечене єдиним іпотечним покриттям, не повинен перевищувати розмір такого покриття.

5. Доходи від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам структурованих іпотечних облігацій ще не настав, можуть розміщуватися управителем:

1) на депозитних рахунках у банках;

2) шляхом придбання цінних паперів держави або цінних паперів, повністю гарантованих державою.

6. На всі активи, зазначені у частині п'ятій цієї статті, поширюється правовий режим іпотечного покриття, встановлений статтею 8 цього Закону.

7. Протягом строку обігу структурованих іпотечних облігацій управитель зобов'язаний забезпечити регулярне проведення аудиторських перевірок на предмет виявлення відповідності стану іпотечного покриття даним реєстру іпотечного покриття та вимогам цього Закону.

Аудиторські перевірки проводяться з періодичністю, визначеною у проспекті емісії, але не рідше одного разу на рік. Позапланові аудиторські перевірки можуть проводитися на вимогу загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Аудиторський висновок надається управителем Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку і власнику структурованих іпотечних облігацій за його вимогою.

Стаття 20. Особливості виконання зобов'язань за структурованими іпотечними облігаціями

1. Виконання зобов'язань емітента за структурованими іпотечними облігаціями здійснюється виключно за рахунок іпотечного покриття.

2. Грошові доходи від іпотечних активів у складі іпотечного покриття підлягають переказу обслуговуючою установою на рахунок управителя.

Розподіл чи розміщення цих доходів управителем здійснюється відповідно до порядку та умов, визначених у проспекті емісії та/або договорі про управління іпотечним покриттям, у такій послідовності:

1) сплата витрат і винагород відповідно до статті 25 цього Закону;

2) сплата процентів власникам структурованих іпотечних облігацій;

3) сплата основної суми боргу власникам структурованих іпотечних облігацій;

4) розміщення грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам структурованих іпотечних облігацій ще не настав, відповідно до частини п'ятої статті 19 цього Закону.

3. Сума, що залишається після повного погашення структурованих іпотечних облігацій та сплати всіх витрат і винагород відповідно до статті 25 цього Закону, належить емітенту і підлягає переказу управителем на рахунок емітента.

4. Власники структурованих іпотечних облігацій набувають право вимагати дострокового виконання зобов'язань за цими облігаціями або звернути стягнення на іпотечне покриття у разі невиконання або неналежного виконання таких зобов'язань, а також в інших випадках відповідно до проспекту емісії.

Стаття 21. Управитель іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій

1. Управителем іпотечного покриття структурованих іпотечних облігацій може бути банк або небанківська фінансова установа, яка отримала ліцензію на управління іпотечним покриттям, видану Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок видачі такої ліцензії встановлюється нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Управителем не може бути особа, пов'язана з емітентом та з особами, які відступили спеціалізованій іпотечній установі права за іпотечними активами у складі іпотечного покриття.

2. Функції з управління іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій можуть покладатися тільки на одного управителя.

3. Управитель діє від свого імені в інтересах власників структурованих іпотечних облігацій. У всіх правочинах, вчинених управителем у ході виконання ним обов'язків щодо управління іпотечним покриттям, повинно зазначатися, що він є управителем.

4. Для проведення операцій за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечене одним іпотечним покриттям, управитель відкриває окремий рахунок, а ці операції обліковуються на окремому балансі. На майно, що обліковується на цьому балансі, поширюється правовий режим, встановлений статтею 8 цього Закону для іпотечного покриття.

5. Управитель не має права у своїх власних інтересах користуватися і розпоряджатися іпотечним покриттям, а також вчиняти будь-які правочини щодо іпотечного покриття поза межами повноважень, встановлених цим Законом та договором про управління іпотечним покриттям.

Стаття 22. Управління іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій

1. Управитель іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій виконує такі функції:

1) веде реєстр іпотечного покриття і контролює стан іпотечного покриття;

2) забезпечує ведення реєстру власників структурованих іпотечних облігацій та укладає договори з особою, яка здійснює депозитарне обслуговування, обслуговуючою установою і аудитором;

3) забезпечує зберігання документів, які стосуються іпотечного покриття;

4) контролює повноту та своєчасність здійснення обслуговуючою установою переказу платежів за іпотечними активами у складі іпотечного покриття;

5) виконує розподіл грошових доходів від іпотечного покриття між власниками іпотечних облігацій;

6) розміщує грошові доходи від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;

7) пред'являє емітенту вимоги щодо виконання ним обов'язків, передбачених цим Законом, проспектом емісії та договором про управління іпотечним покриттям;

8) організовує скликання і проведення загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій;

9) виконує функції, передбачені пунктами 6 - 8 частини першої статті 15 цього Закону.

2. Діяльність управителя з управління іпотечним покриттям структурованих іпотечних облігацій підлягає аудиторській перевірці з періодичністю, вказаною у договорі про управління іпотечним покриттям, але не рідше ніж один раз на рік. Позапланова аудиторська перевірка може проводитися на вимогу загальних зборів власників іпотечних облігацій або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Аудиторський висновок позапланової аудиторської перевірки надається кожному власнику структурованих іпотечних облігацій і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

3. Управитель здійснює свої повноваження згідно з договором про управління іпотечним покриттям відповідно до вимог, встановлених частиною третьою статті 15 цього Закону.

4. У разі емісії структурованих іпотечних облігацій істотними умовами договору про управління іпотечним покриттям є:

1) умови, визначені частиною четвертою статті 15 цього Закону;

2) вимоги до ведення реєстру іпотечного покриття;

3) порядок і строки задоволення вимог власників іпотечних облігацій;

4) умови розміщення емітентом грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;

5) умови скликання і проведення загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій;

6) вимоги до проведення аудиторських перевірок діяльності управителя.

Стаття 23. Заміна управителя

1. Рішення про дострокове припинення повноважень управителя і призначення нового управителя приймається власниками структурованих іпотечних облігацій на загальних зборах:

1) у разі неналежного виконання управителем обов'язків згідно з цим Законом та договором про управління іпотечним покриттям;

2) у разі відкриття провадження у справі про банкрутство управителя або призначення тимчасової адміністрації чи прийняття рішення про його ліквідацію;

3) у разі подання відповідної заяви управителем;

4) в інших випадках згідно з договором про управління іпотечним покриттям.

2. Управитель продовжує виконувати свої обов'язки до укладення договору з новим управителем. У разі дострокового припинення повноважень управитель зобов'язаний передати всі документи та майно, що перебувають у його володінні у зв'язку з виконанням ним обов'язків за договором про управління іпотечним покриттям, новому управителю у строки, встановлені рішенням загальних зборів власників іпотечних облігацій.

У разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи - управителя, емітент до моменту виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зобов'язаний укласти договір про управління іпотечним покриттям з новим управителем.

Новий управитель є правонаступником прав і обов'язків за договорами щодо структурованих іпотечних облігацій та їх іпотечного покриття, укладеними попереднім управителем, якщо інше не передбачено рішенням загальних зборів.

3. Новий управитель зобов'язаний письмово повідомити емітента, особу, яка здійснює депозитарне обслуговування та аудитора про прийняте загальними зборами власників іпотечних облігацій рішення щодо заміни і призначення нового управителя.

Стаття 24. Зберігання документів щодо іпотечного покриття

1. Відповідно до договору про управління іпотечним покриттям на управителя покладається обов'язок щодо забезпечення зберігання таких документів, які підтверджують права на іпотечне покриття структурованих іпотечних облігацій:

1) кредитних (договорів позики) та іпотечних договорів, а також договорів про збереження реальної вартості забезпечених іпотекою зобов'язань боржників (за наявності), якщо такі договори не знаходяться в обслуговуючій установі згідно з договором про обслуговування іпотечних активів;

2) заставних (за наявності);

3) реєстрів платежів за забезпеченими іпотекою зобов'язаннями боржників, якщо такі реєстри не знаходяться в обслуговуючій установі згідно з договором про обслуговування іпотечних активів;

4) документів, що підтверджують розміщення грошових доходів від іпотечного покриття, строк сплати яких власникам іпотечних облігацій ще не настав;

5) інших документів, зберігання яких передбачено договором про управління іпотечним покриттям.

2. Емітент зобов'язаний згідно з договором про управління іпотечним покриттям передати управителю всі документи, зазначені у пунктах 1 - 3 частини першої цієї статті.

Стаття 25. Витрати і винагороди управителя

1. У проспекті емісії та договорі про управління іпотечним покриттям має визначатися максимальний сукупний розмір витрат і винагород управителя.

2. Сплата витрат і винагород управителя включає:

1) винагороди за послуги управителя;

2) компенсацію витрат на оплату управителем послуг особи, яка здійснює депозитарне обслуговування, аудитора, обслуговуючої установи, а також витрат на проведення загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій;

3) відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення і продажем іпотечного покриття;

4) інші винагороди чи витрати згідно з договором про управління іпотечним покриттям або рішеннями загальних зборів власників іпотечних облігацій.

3. Сплата витрат і винагород управителя у разі емісії структурованих іпотечних облігацій здійснюється виключно за рахунок грошових доходів від іпотечного покриття шляхом утримання управителем відповідної суми, якщо інше не передбачено договором про управління іпотечним покриттям.

Стаття 26. Загальні збори власників структурованих іпотечних облігацій

1. Загальні збори власників структурованих іпотечних облігацій скликаються управителем за власною ініціативою або на вимогу власників іпотечних облігацій, які у сукупності володіють не менш як 10 відсотками голосів, якщо інше не встановлено проспектом емісії та/або договором про управління іпотечним покриттям.

Кожен власник іпотечних облігацій володіє кількістю голосів, пропорційною частці належних йому іпотечних облігацій у загальній номінальній вартості відповідного випуску іпотечних облігацій, якщо інше не встановлено проспектом емісії.

2. Управитель зобов'язаний письмово повідомити кожного власника іпотечних облігацій про дату і місце проведення загальних зборів, а також про їх порядок денний.

3. Загальні збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь власники структурованих іпотечних облігацій, які у сукупності володіють більш як 50 відсотками голосів за всіма випусками структурованих іпотечних облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечене єдиним іпотечним покриттям. На загальних зборах головує уповноважений представник управителя без права голосу.

4. До виключної компетенції загальних зборів власників структурованих іпотечних облігацій належить прийняття рішень з таких питань:

1) заміна та призначення нового управителя, строки та умови передачі іпотечного покриття в управління новому управителю;

2) звернення стягнення на іпотечне покриття, визначення способу звернення стягнення та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із зверненням стягнення і продажем іпотечного покриття;

3) призначення позапланової аудиторської перевірки;

4) надання згоди на внесення змін до договору про управління іпотечним покриттям та/або до проспекту емісії;

5) з інших питань відповідно до проспекту емісії.

 

5. Рішення на загальних зборах приймаються двома третинами голосів власників структурованих іпотечних облігацій, які беруть участь у загальних зборах. Рішення загальних зборів оформляються протоколом, копія якого надсилається всім власникам іпотечних облігацій.

6. Загальні збори власників іпотечних облігацій можуть проводитися шляхом опитування, якщо порядок проведення опитування встановлено договором про управління іпотечним покриттям.

7. Порядок скликання, проведення та прийняття рішення загальними зборами власників іпотечних облігацій встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

Розділ V - ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ, НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ІПОТЕЧНИХ ОБЛІГАЦІЙ

Стаття 27. Державне регулювання, нагляд та контроль у сфері іпотечних облігацій і діяльності фінансових установ

1. Функції державного регулювання, нагляду та контролю у сфері випуску та обігу іпотечних облігацій і діяльності фінансових установ здійснюють:

щодо випуску та обігу іпотечних облігацій, іпотечного покриття та діяльності управителя іпотечним покриттям - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

(абзац другий частини першої статті 27 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 23.02.2006 р. N 3480-IV)

щодо діяльності банків - Національний банк України;

щодо діяльності фінансових установ, які не є банками, - спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

2. Державні органи здійснюють повноваження, встановлені частиною першою цієї статті, в межах їх компетенції згідно із законодавством.

Стаття 28. Оприлюднення та розкриття інформації про іпотечні облігації

1. Емітенти, які розмістили іпотечні облігації, зобов'язані у строки, порядку та формі, що встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оприлюднювати та розкривати повну інформацію про:

фінансово-господарське становище і результати своєї діяльності;

будь-які юридичні факти (дії та/або події), які можуть вплинути на виконання зобов'язань за іпотечними облігаціями;

відповідність стану іпотечного покриття вимогам цього Закону.

2. Інформацію про власників іпотечних облігацій надає Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку особа, яка веде облік прав власності на іпотечні облігації, у строки, порядку та формі, що встановлені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

 

Розділ VI - ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

2. Внести зміни до таких законів України:

1) у Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292; 1999 р., N 38, ст. 339; 2001 р., N 21, ст. 103; 2002 р., N 29, ст. 194; 2005 р., N 42, ст. 465, ст. 466):

в абзаці шостому статті 1 після слів "є виключною" доповнити словами "якщо інше не передбачене законом";

частину першу статті 4 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"діяльність з управління іпотечним покриттям - діяльність, що здійснюється за винагороду банком чи іншою фінансовою установою згідно з відповідним договором про управління іпотечним покриттям".

У зв'язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев'ятим;

частину другу статті 7 доповнити пунктом 301 такого змісту:

"301) у межах, визначених Законом України "Про іпотечні облігації", встановлює вимоги щодо здійснення діяльності з управління іпотечним покриттям";

 

2) статтю 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 42 - 43, ст. 378; 2005 р., N 16, ст. 258) доповнити частиною шостою такого змісту:

"6. Активи, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси емітента іпотечних облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації";

 

3) статтю 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; 2002 р., N 5, ст. 30) доповнити частиною такого змісту:

"Активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, не включаються до ліквідаційної маси банку. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотечні облігації";

 

4) у Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313):

частину четверту статті 3 доповнити словами "або до закінчення строку дії іпотечного договору";

у статті 4:

у першому реченні частини першої та у частині третій слова "законом" і "Законом" замінити відповідно словами "законодавством" і "Законодавством";

у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого майна іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя, в якому зазначається така інформація";

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) розмір основної суми заборгованості та процентів за основним зобов'язанням та/або посилання на правочин, в якому встановлено основне зобов'язання у разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому";

пункт 4 доповнити словами "або строк дії іпотечного договору в разі, якщо іпотекою забезпечується задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому";

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

"Обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникає відповідно до закону або рішення суду (включаючи податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно), підлягають реєстрації відповідно до законодавства у тому ж реєстрі, в якому реєструються обтяження нерухомого майна іпотекою, яка виникла відповідно до договору";

частини четверту - шосту статті 6 викласти в такій редакції:

"Якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди) такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.

Об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на переданій в іпотеку земельній ділянці, вважаються предметом іпотеки, незалежно від того, хто є власником об'єкта незавершеного будівництва";

у частині третій статті 9 слова "що міститься в іпотечному договорі або у внесених до нього змінах чи доповненнях" виключити;

статтю 11 викласти в такій редакції:

"Стаття 11. Майновий поручитель

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням";

у статті 16:

частину першу виключити;

у частині третій слово "законом" замінити словом "законодавством";

у статті 17:

абзац другий частини першої доповнити словами "або закінчення строку дії іпотечного договору";

у частині третій слово "законом" замінити словом "законодавством";

друге речення частини четвертої статті 20 викласти в такій редакції: "Відомості про видачу заставної, анулювання заставної, видачу нової заставної підлягають внесенню до відповідного державного реєстру за місцем державної реєстрації іпотеки у встановленому законодавством порядку";

пункт 7 частини другої статті 21 викласти в такій редакції:

"7) відмітка про реєстраційний номер, дату та місце державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою (цей реквізит вноситься відповідно до законодавства)";

перше речення частини першої статті 22 викласти в такій редакції:

"Для реалізації прав за заставною її власник може заявити боржнику письмову вимогу про виконання основного зобов'язання на його користь відповідно до умов договору, який обумовлює основне зобов'язання";

у частині третій статті 24 слово "законом" замінити словом "законодавством";

у статті 25:

у частині п'ятій після слів "Індосант зобов'язаний" доповнити словами "у п'ятиденний строк";

у частині шостій слова "квитанцій про" замінити словами "документів, що підтверджують";

частину другу статті 27 викласти в такій редакції:

"Відмітка про оформлення дубліката заставної повинна міститися на кожній сторінці тексту дубліката, а відомості про його видачу підлягають реєстрації за місцем державної реєстрації обтяження нерухомого майна іпотекою";

у частині другій статті 30:

перше речення доповнити словами "крім випадків включення засвідчених заставною прав до складу іпотечного покриття звичайних іпотечних облігацій";

друге речення виключити;

текст статті 37 викласти в такій редакції:

"Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність";

частину п'яту статті 38 після слів "оцінки майна" доповнити словами "суб'єктом оціночної діяльності";

 

5) статтю 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 11, ст. 140) доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Пріоритет вимог власників іпотечних облігацій на іпотечне покриття визначається відповідно до Закону України "Про іпотечні облігації";

 

6) у Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113; 1995 р., N 30, ст. 229; 2004 р., N 2, ст. 6):

у пункті 9 статті 2 слова "іпотечних сертифікатів" замінити словами "іпотечних цінних паперів (іпотечних сертифікатів та іпотечних облігацій)";

підпункт "ф" пункту 3 статті 3 доповнити словами "а також за посвідчення договорів права вимоги за іпотечними договорами".

 

3. Кабінету Міністрів України:

у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити розроблення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;

у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про створення державного іпотечного фонду у складі Державної іпотечної установи; в цьому законопроекті передбачити, що фінансування такого фонду здійснюватиметься через спеціальний фонд Державного бюджету України, а головним розпорядником платежів буде Державна іпотечна установа; при цьому розглянути можливість перегляду існуючих державних програм з питань будівництва житла.

Президент України В. ЮЩЕНКО

м. Київ

22 грудня 2005 року

N 3273-IV